Результати ІІ етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад з базових дисциплін та конкурсів у 2017-2018 н.р.
№
|
Клас
|
Предмет
|
П.І.
учня
|
Місце
|
Учитель
|
1
|
8-А
|
Хімія
|
Гордієнко
Владислав
|
І
|
Журавська Н.І.
|
2
|
11
|
Астрономія
|
Ткаліч Мар’яна
|
І
|
Строганова Н.В.
|
3
|
11
|
Екологія
|
Жиленко
Олександра
|
І
|
Гергало Л.М.
|
4
|
10
|
Екологія
|
Овєчкіна
Катерина
|
І
|
Сорока Л.В.
|
5
|
10
|
Українська мова та література
|
Мухіна Ксенія
|
І
|
Семенюк Т.С.
|
6
|
7
|
Фізика
|
Перепьолкіна
Юлія
|
ІІ
|
Строганова Н.В.
|
7
|
8-Б
|
Німецька мова
|
Нощенко Юлія
|
ІІ
|
Лапшина Л.І.
|
8
|
10
|
Німецька мова
|
Овєчкіна
Катерина
|
ІІ
|
Лапшина Л.І.
|
9
|
10
|
Англійська мова
|
Суліма Сергій
|
ІІ
|
Лавруша О.М.
|
10
|
11
|
Німецька мова
|
Конащук Олеся
|
ІІ
|
Лапшина Л.І.
|
11
|
11
|
Історія
|
Крамар Богдан
|
ІІ
|
Дровникова Л.М.
|
12
|
8-А
|
Російська мова
|
Горіна Ксенія
|
ІІ
|
Чорнокнижна Л.М.
|
13
|
10
|
Російська мова
|
Суліма Сергій
|
ІІ
|
Чорнокнижна Л.М.
|
14
|
11
|
Російська мова
|
Кутова Діана
|
ІІ
|
Лавруша Г.О.
|
15
|
8-А
|
Фізика
|
Гордієнко
Владислав
|
ІІІ
|
Строганова Н.В.
|
16
|
11
|
Біологія
|
Александрова
Діана
|
ІІІ
|
Гергало Л.М.
|
17
|
9-А
|
Математика
|
Диба Софія
|
ІІІ
|
Дудненко Л.Г.
|
18
|
9-Б
|
Німецька мова
|
Греков Євген
|
ІІІ
|
Лапшина Л.І.
|
19
|
11
|
Правознавство
|
Ткаліч Мар’яна
|
ІІІ
|
Дровникова Л.М.
|
20
|
10
|
Правознавство
|
Чемересюк Олег
|
ІІІ
|
Чорна Н. Л.
|
Мовний
конкурс ім. Петра Яцика
Місце
|
Клас
|
П.І.Б. учня
|
Учитель
|
ІІ місце
|
8-А
|
Альберт Ірина
|
Журавель А.О.
|
І місце
|
7 -А
|
Бура Єлизавета
|
Семенюк Т.С.
|
ІІІ місце
|
10
|
Овечкіна
Катерина
|
Семенюк Т.С.
|
Мовний конкурс ім.Т.Шевченка
Місце
|
Клас
|
П.І.Б. учня
|
Учитель
|
І місце
|
8-А
|
Сердюк
Софія
|
Журавель А.О.
|
І місце
|
10
|
Дяченко
Аліна
|
Семенюк Т.С.
|
« Формування соціальної та громадянської компетентностей
засобами навчальних предметів »
Методичний збірник
творчої групи вчителів
Марганецької гуманітарної гімназії
ім Т.Шевченка Марганецької міської ради
Дніпропетровської області
Марганець,
2018
Зміст
1.Анотація……………………………………………………………………………4
2.Вступ
………………………………………………………………………………5
3.Теоретично-узагальнююча
частина ……………………………………………..6
4.Практична
частина: досвід роботи вчителів гуманітарної гімназії
«Формування
соціальної та громадянської компетентностей засобами
навчальних
предметів». ……………………………………………………………10
5. Висновки
…………………………………………………………………………19
6.
Список використаної літератури та джерел …………………………………...20
Анотація
Враховуючи нові суспільно-політичні реалії в Україні
після Революції гідності все більшої актуальності набуває виховання в молодого
покоління почуття патріотизму, відданості загальнодержавній справі зміцнення
країни, активної громадянської позиції тощо.
Важливо, щоб кожен навчальний заклад став для дитини осередком становлення
громадянина-патріота України, готового брати на себе відповідальність,
самовіддано розбудовувати країну як суверенну, незалежну, демократичну,
правову, соціальну державу, забезпечувати її національну безпеку, сприяти
єдності української політичної нації та встановленню громадянського миру й
злагоди в суспільстві.
Завдяки
результатам педагогічних досліджень достеменно встановлено, що 40 відсотків від
загального обсягу виховних впливів на особистість дитини здійснює освітнє середовище, у
якому вона перебуває. Ця цифра в кожному конкретному випадку шкільної практики
варіюється відповідно до особливостей
області, школи, класу, його
мікрогруп та індивідуальних особливостей самих дітей. Але слід визнати, що
поміж інших джерел впливу на становлення й розвиток дитини (сім’я, однолітки,
позашкільні освітні заклади та ін.) школа посідає домінантні позиції, тож і
відповідальності на неї покладається більше, і можливостей перед нею
відкривається більше.
Формування соціальної та громадянської
компетентностей нерозривно
пов’язані з викладанням навчальних
предметів, міжпредметними
зв’язками, практикою демократичних методів шкільного навчання, зв’язком
із зовнішнім співтовариством. Це означає, що ця тема є актуальною на
загальнопедагогічному рівні для всіх учителів, а не тільки для тих, хто викладає суспільствознавчі предмети.
Завдяки
спільній клопіткій роботі педагоги
гуманітарної гімназії зібрали методичний
матеріал із питань соціальної та громадянської компетентностей у формі методичного збірника «Формування
соціальної та громадянської компетентностей засобами навчальних предметів», що
слугуватиме помічником для вчителів, які хочуть також долучитись до формування соціальної та громадянської компетентності
учнів у рамках своїх предметів. Ці напрацювання
є прикладом
інтерактивної діяльності педагогічного колективу, яка допомагає освоїти зміст конкретних предметів і водночас
розвивати компоненти громадянської та соціальної компетентностей засобами
навчальних предметів природничо-математичного та суспільно-гуманітаного
напрямів. Матеріали збірки також розширюють академічну свободу педагогів, про
яку йдеться у Концепції Нової української школи, що дає можливість ефективно поєднати зміст своїх
предметів із наскрізною змістовою лінією «громадянська відповідальність».
Приклади
з досвіду роботи вчителів вказують на колосальний інтелектуальний та творчий
потенціал педагогічного колективу гуманітарної гімназії, дають упевненість у
тому, що кожен може реалізувати свою автономію, професіоналізм (на чому
наголошує Концепція Нової української школи).
Співпраця вчителів різних предметів дає
можливість налагодити й максимально
використовувати міжпредметні зв’язки. Крім цього, налагодження зворотнього зв’язку,
обговорення варіантів домашніх завдань чи завдань для самостійних та
контрольних робіт – усе це теж формує відповідального й зрілого громадянина,
який учиться робити зважений вибір.
Вступ
Метою освіти
є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, її
талантів, інтелектуальних, творчих і фізичних здібностей, формування цінностей
і необхідних для успішної самореалізації компетентностей, виховання відповідальних громадян, які здатні до свідомого суспільного
вибору та спрямування своєї діяльності на користь іншим людям і суспільству,
збагачення на цій основі інтелектуального, економічного, творчого, культурного
потенціалу українського народу, підвищення освітнього рівня громадян задля
забезпечення сталого розвитку України та її європейського вибору.
Досягнення цієї мети забезпечується через формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній
людині для її успішної життєдіяльності.
Концепція реалізації
державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова
українська школа» на період до 2029 року передбачає оновлення навчальних
програм базової загальної середньої освіти (5-9 кл.) та виділяє наскрізні
змістові лінії оновлених
навчальних програм для 5-9 кл.:
·
екологічна безпека та сталий розвиток;
·
громадянська відповідальність;
·
здоров'я і безпека;
·
підприємливість та фінансова грамотність.
Вони
відбивають провідні соціально й особистісно значущі ідеї, що послідовно розкриваються у
процесі навчання і виховання учнів і є спільні
для всіх навчальних предметів та засобом інтеграції навчального змісту, корегуються з ключовими компетентностями,
опанування яких забезпечує формування ціннісних і світоглядних орієнтацій учня,
що визначають його поведінку в життєвих ситуаціях.
Оновлені
програми є інструментом для запровадження інноваційних методик навчання, відповідають на виклики сьогодення, зрівноважують знанєвий і
компетентнісний компоненти змісту освіти, є функціональним документом для
учнів, батьків і вчителів у пошуку відповіді на запитання «Для чого це потрібно
вивчати»?
Тому, формування соціальної та
громадянської компетентності є надзвичайно актуальним завданням освіти у
сучасних реаліях життя.
Ключові компетентності НУШ:
1. Спілкування
державною (і рідною у разі відмінності) мовами. Це вміння усно і письмово
висловлювати й тлумачити поняття, думки, почуття, факти та погляди (через
слухання, говоріння, читання, письмо, застосування мультимедійних засобів).
Здатність реагувати мовними засобами на повний спектр соціальних і культурних
явищ – у навчанні, на роботі, вдома, у вільний час. Усвідомлення ролі
ефективного спілкування.
2. Спілкування
іноземними мовами. Уміння
належно розуміти висловлене іноземною мовою, усно і письмово висловлювати і
тлумачити поняття, думки, почуття, факти та погляди (через слухання, говоріння,
читання і письмо) у широкому діапазоні соціальних і культурних контекстів.
Уміння посередницької діяльності та міжкультурного спілкування.
3. Математична грамотність. Уміння застосовувати
математичні (числові та геометричні) методи для вирішення прикладних завдань у
різних сферах діяльності. Здатність до розуміння і використання простих
математичних моделей. Уміння будувати такі моделі для вирішення проблем.
4. Компетентності
в природничих науках і технологіях. Наукове розуміння природи і сучасних
технологій, а також здатність застосовувати його в практичній діяльності. Уміння
застосовувати науковий метод, спостерігати, аналізувати, формулювати гіпотези,
збирати дані, проводити експерименти, аналізувати результати.
5. Інформаційно-цифрова
компетентність передбачає впевнене, а водночас критичне застосування
інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) для створення, пошуку, обробки,
обміну інформацією на роботі, в публічному просторі та приватному спілкуванні.
Інформаційна й медіа-грамотність, основи програмування, алгоритмічне мислення,
роботи з базами даних, навички безпеки в Інтернеті та кібербезпеці. Розуміння
етики роботи з інформацією (авторське право, інтелектуальна власність тощо).
6. Уміння
навчатися впродовж життя. Здатність до пошуку та засвоєння нових знань, набуття
нових вмінь і навичок, організації навчального процесу (власного і
колективного), зокрема через ефективне керування ресурсами та інформаційними
потоками, вміння визначати навчальні цілі та способи їх досягнення,
вибудовувати свою навчальну траєкторію, оцінювати власні результати навчання,
навчатися впродовж життя.
7.
Соціальні і громадянські компетентності. Усі форми поведінки, які потрібні для
ефективної та конструктивної участі у громадському житті, на роботі. Уміння
працювати з іншими на результат, попереджати і розв’язувати конфлікти, досягати
компромісів.
8.
Підприємливість. Уміння генерувати нові ідеї й ініціативи та втілювати їх у
життя з метою підвищення як власного соціального статусу та добробуту, так і
розвитку суспільства і держави. Здатність до підприємницького ризику.
9.
Загальнокультурна грамотність.
Здатність розуміти твори мистецтва, формувати власні мистецькі смаки,
самостійно виражати ідеї, досвід та почуття за допомогою мистецтва. Ця
компетентність передбачає глибоке розуміння власної національної ідентичності
як підґрунтя відкритого ставлення та поваги до розмаїття культурного вираження
інших.
10.
Екологічна грамотність і здорове життя. Уміння розумно та раціонально
користуватися природними ресурсами в рамках сталого розвитку, усвідомлення ролі
навколишнього середовища для життя і здоров’я людини, здатність і бажання
дотримуватися здорового способу життя.
Теоретично-
узагальнююча частина
Формування вільної особистості, яка визнає загальнолюдські та національні
цінності й керується морально-етичними критеріями та почуттям громадянської
відповідальності у власній поведінці; громадянської свідомості, зорієнтованої
на патріотичне почуття приналежності до власної країни та до її спільних
історичних, політичних і культурних цінностей, а також на демократичні
пріоритети й злагоду в суспільстві; прищеплення толерантності й поваги до
різних поглядів, релігій, звичаїв і культур, уміння знаходити порозуміння з
іншими людьми задля досягнення суспільно значущих цілей – основна мета
навчально-виховного процесу навчального закладу. Реалізація цієї мети
здійснюється через розвиток основних складових ключових компетентностей , серед
яких формування громадянських та соціальних компетентностей мають важливе
значення у реаліях сьогодення.
Інтегровані змістові лінії відображають
провідні соціально й особистісно значущі ідеї, що послідовно розкриваються у
процесі навчання і виховання учнів; змістові лінії співвідносяться з ключовими
компетентностями, опанування яких забезпечує формування ціннісних і
світоглядних орієнтацій учня, що визначають його поведінку в життєвих
ситуаціях. Навчання по змістових лініях реалізується через актуалізацію
відповідних знаннєвих, діяльнісних і оцінно-ціннісних компонентів, творчу
роботу при міжпредметній та внутрішньопредметній інтеграції, позакласну роботу
і роботу гуртків за інтересами, участь у загальнонаціональних учнівських
конкурсах.
Змістова лінія «Екологічна безпека та
сталий розвиток» передбачає формування в учнів соціальної активності,
відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні
питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості
сталого розвитку для майбутніх поколінь. Реалізація змістової лінії
«Громадянська відповідальність» сприятиме формуванню діяльного члена громади і
суспільства, який розуміє принципи і механізми функціонування суспільства, є
вільною особистістю, яка визнає загальнолюдські й національні цінності та
керується морально-етичними критеріями і почуттям громадянської
відповідальності у власній поведінці. Вивчення питань, що належать до змістової
лінії «Здоров’я і безпека», має на меті сформувати учня як духовно, емоційно,
соціально й фізично повноцінного члена суспільства, здатного дотримуватися
здорового способу життя і формувати безпечне життєве середовище. Змістова лінія
«Підприємливість та фінансова грамотність» спрямована на розвиток лідерських
ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння
молодим поколінням українців практичних аспектів фінансових питань (здійснення
заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо). Змістова
лінія «Культурна самосвідомість» спрямована на розвиток школяра як особистості,
яка розуміє роль культури у формуванні мислення, усвідомлює зміни різних культур
упродовж історії, має уявлення про різноманіття культур та їх особливості,
цінує свою культуру і культурну багатоманітність світу. Під час вивчення
питань, що належать до змістової лінії «Інформаційне середовище», головною
метою є зростання учня як людини, яка сприймає і розуміє навколишнє
інформаційне середовище, здатна його критично аналізувати, а також діяти в
ньому відповідно до своїх цілей і усталеної в суспільстві комунікативної етики.
Змістова лінія «Цінності й моральність» спрямована на формування учня як
морально повноцінної людини, яка знає загальновизнані правила поведінки,
дотримується їх у школі і поза школою, не байдужа до нехтування ними і за
потреби реагує на це відповідно до можливостей.
Ми з прихильністю ставимося до визначення
сутності інтерактивного навчання, тому
що інтерактивна технологія
навчання – це така організація навчального процесу, за якої не можлива неучасть
школяра у колективному взаємодоповнюючому, заснованому на взаємодії всіх його
учасників процесі навчального пізнання: або кожен учень має конкретне завдання,
за яке він повинен публічно прозвітуватись, або від його діяльності залежить
якість виконання поставленого перед групою та перед усім класом завдання.
Інтерактивні технології навчання включають у себе чітко спланований очікуваний
результат навчання, окремі інтерактивні методи і прийоми, що стимулюють процес
пізнання, та розумові і навчальні умови й процедури, за допомогою яких можна
досягти запланованих результатів. Враховуючи відсутність у науковій літературі
будь-якої класифікації інтерактивних технологій навчання, українські науковці
визначили їх умовну робочу класифікацію за формами навчання (моделями), в яких
реалізуються інтерактивні технології . Їх розподіляють їх на чотири групи, в
залежності від мети уроку та форм організації навчальної діяльності учнів:
- Інтерактивні технології кооперативного навчання;
- Інтерактивні технології колективно-групового навчання;
- Технології навчання у грі;
- Технології навчання в дискусії.
Співробітництво (кооперація) – це спільна
діяльність для досягнення загальних цілей. У межах спільної діяльності
індивідууми прагнуть одержати результати, що є вигідними для них самих і для
всіх інших членів групи. Кооперативним навчанням називається такий варіант його
організації, при якому учні працюють у невеликих групах, щоб забезпечити
найбільш ефективний навчальний процес для себе і своїх товаришів. Ідея проста.
Одержавши інструкції від учителя, учні об’єднуються в невеликі групи. Потім
вони виконують отримане завдання доти, поки всі члени групи не зрозуміють і не
виконають його успішно. Спільні зусилля приводять до того, що всі члени групи
прагнуть до взаємної вигоди. Перший і найбільш важливий елемент при
структуруванні кооперативного навчання - позитивна взаємозалежність. Позитивну
взаємозалежність можна вважати успішно вибудованою, коли члени групи розуміють,
що вони зв’язані один з одним у такій мірі, що один не може бути успішним, якщо
не будуть успішними всі.
Отже, групові цілі і завдання варто розробляти
і повідомляти учням так, щоб вони повірили, що вони або потонуть, або
випливуть, але тільки разом. Коли позитивна взаємозалежність вибудована
міцно, для усіх стає абсолютно ясним, що: - зусилля кожного члена групи
потрібні і незамінні для успіху всієї групи; - кожен член групи вносить
унікальний вклад у спільні зусилля групи завдяки його (її) можливостям чи ролі
й обов’язкам при виконанні завдання. Це породжує відповідальність і
зацікавленість не тільки у власному успіху, але й в успіху інших членів групи,
що і є суттю навчання у кооперації. Якщо немає позитивної взаємозалежності,
немає і співробітництва.
Другий основний елемент спільного навчання –
особистісна взаємодія, що стимулює діяльність, причому важливо, щоб учні
фізично розташовувалися обличчям один до одного. Учні повинні спільно
займатися реальною діяльністю, у якій кожний працює на успіх не тільки свій,
але і товаришів, спільно використовуючи можливості, допомагаючи один одному,
підтримуючи, заохочуючи і радіючи досягненням товаришів. Така діяльність
можлива за умови розроблення групових та колективних проектів. Модель навчання
у грі – це побудова навчального процесу за допомогою включення учня у гру
(передусім ігрове моделювання явищ, що вивчаються). Використання гри в
навчальній діяльності завжди стикається з протиріччям: навчання є завжди
процесом цілеспрямованим, а гра за своєю природою має невизначений результат
(інтригу). Тому завдання педагога при застосуванні ігор у навчанні полягає в
підпорядкуванні гри визначеній дидактичній меті. Останнім часом в організації
самої гри відбувається зміщення акцентів з драматизації (форм, зовнішніх ознак
гри) на її внутрішню сутність (моделювання події, явища, виконання певних
ролей). У західній дидактиці поступово відходять від терміну гра, який
асоціюється з розвагами, і вживають поняття симуляція, імітація тощо.
Проаналізувавши навчальні програми та існуючі
матеріали, учителі гуманітарної гімназії
розробили власні способи та
методи розвитку в учнях навичків, ставлення та цінностей,
важливих для їхнього становлення як активних і відповідальних громадян та виділяють, зокрема, такі методики навчання
і викладання:
- мозковий штурм;
- екскурсії і візити до організацій та інституцій, які діють у місцевості, де розташована школа;
- постановка запитань;
- проведення інтерв’ю та опитувань у школі та громаді;
- дослідження конкретних ситуацій (кейсів), зокрема, через документальні фільми;
- дослідницькі проекти;
- практичні та творчі роботи;
- творчі та мистецькі завдання, які б давали учням можливість самовиразитися (зокрема, розповідання історій);
- рольові ігри та симуляції;
- дискусії та дебати;
- звернення до конкретного місцевого досвіду і реальних проблем громади.
Крім того, формуванню необхідних навиків, ставлень та цінностей відповідальних
громадян нашої держави сприяє створенню у вчительській діяльності простору для
самостійної пізнавальної діяльності учнів, застосування методів, які активно
залучають учнів, допомагають їм сформувати, сформулювати та обґрунтувати власну
думку.
Комунікативна спрямованість української мови та
літератури, іноземних мов, зарубіжної літератури, історії надає вчителю широкі
можливості у вихованні громадянської позиції, патріотизму, високих моральних
якостей особистості. На особистісному рівні патріотизм виступає як важлива
стійка характеристика людини, що виражається в її світогляді, моральних
ідеалах, нормах поведінки. Також предмети природничо-математичного циклу: географія, математика, природознавство, фізика, біологія,
хімія, основи здоров’я, трудове навчання, технології, фізична культура
мають широкі можливості для розвитку патріотичних якостей учня.
Крім того, гуманітарна
гімназія долучилася до швейцарсько-українського проекту « Розвиток
громадянських компетентностей в Україні». Головною метою якого є підтримка сталого розвитку громадянського суспільства за допомогою
поширення знань про освіту для демократичного громадянства та освіту з прав
людини (ОДГ/ОПЛ) в Україні .
КЗ «ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ІНСТИТУТ
ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ» ДОР
Кафедра управління загальноосвітніми
навчальними закладами
Курсовий проект
Нові підходи до організації методичної роботи в
системі шкільної освіти
Виконавець:
Дровникова Лариса Миколаївна,
місце
роботи: Марганецький міський методичний кабінет,
назва
курсів підвищення кваліфікації: «Випереджаюча освіта».
Дніпропетровськ, 2014
Методична частина.
Мета, провідні ідеї та технологія
реалізації курсового проекту
Метою
проекту
є впровадження такої системи роботи методиста з предмету, яка на основі
поєднання традиційних та інноваційних підходів до її організації сприятиме
професійному зростанню педагогів шляхом створення умов для формування
професійно-педагогічної культури вчителів, прирощення знань, народження нових
педагогічних ідей, технологій, узагальнення та поширення передового педагогічного
досвіду та усунення факторів, що утруднюють ці процеси.
Робота
з методичного та управлінського супроводу діяльності предметного методичного
об’єднання є системною, тому передбачає виконання методистом таких функцій:
·
планування,
·
організаційна,
·
діагностична,
·
прогностична,
·
моделююча,
·
компенсаторна,
·
відновлювальна,
·
коригуюча,
·
координуюча,
·
пропагандистська,
·
контрольно-інформаційна .
Будь-яка
діяльність починається з планування, обґрунтування мети і завдань розвитку на
близьку й далеку перспективу, розробки заходів, які забезпечать їхню
реалізацію, досягнення найвищих результатів. Якісне планування діяльності
міського методичного об’єднання, методиста з предмета можливо за умови якісного
аналізу ресурсів, результатів роботи за попередній період, вивчення якості
викладання предмету. В цих умовах методист повинен запропонувати сучасні
методики, допомогти визначити показники діяльності, які підлягають аналізу,
інтерпретувати отримані результати.
Обов’язковими
показниками, аналіз яких використовується при плануванні роботи, є кадрове
забезпечення, результати державної підсумкової атестації з предмету, результати
зовнішнього незалежного оцінювання з предмету, результативність виступів учнів
на предметних олімпіадах, конкурсах-захистах наукових робіт Малої академії
наук, інших інтелектуальних конкурсів, результативність участі педагогів в
професійних конкурсах, інші показники результативності методичної роботи
(участь у методичних заходах різного рівня, створення авторських програм,
власних методичних розробок, їх публікація в фахових журналах тощо).
Вивчення цих показників стало
традиційним в практиці діяльності ММО, шкільних методичних об’єднань й не
викликає утруднень.
Питання
виникають тоді, коли необхідно зробити висновок про діяльність методичного
об’єднання в цілому. Як визначити, відбувалася вона на середньому, достатньому
чи високому рівнях, наскільки динамічними були зміни протягом цього навчального
року в порівнянні з минулим.
Практична частина.
Методичні
об’єднання вчителів-предметників є однією з основних організаційних форм групової
науково-методичної роботи. Вони знайомлять вчителів із досягненнями
педагогічної науки і передового педагогічного досвіду, допомагають фахівцям
поглиблювати знання зі спеціальності, з суміжних предметів.
Методист,
який супроводжує роботу предметного методичного об’єднання на рівні міста чи
району, організовує свою діяльність, виходячи з основних напрямків в роботі
методичного об’єднання:
●
вивчення питань з теорії предмета, освоєння його наукової методології;
●
ознайомлення з новими програмами та підручниками, виявлення їхніх
особливостей і вимог, вивчення нових складних програмних тем з використанням
додаткового наукового матеріалу;
●
поглиблене вивчення методики викладання певного навчального предмета;
●
впровадження в педагогічну практику передового педагогічного досвіду;
●
вивчення положень дидактики, теорії виховання та їх практичне
використання;
●
вивчення вікової педагогічної психології, психолого-педагогічних
особливостей дітей різних вікових груп;
●
інформування про нові нормативні документи, книги, методичні
рекомендації, статті в періодичних виданнях щодо змісту та методики
навчально-виховної роботи;
●
систематичне вивчення стану знань, умінь і навичок учнів, розвитку
загально навчальних та спеціальних компетентностей;
●
позакласна та позашкільна робота з учнями з предмета тощо.
В
цьому навчальному році для кількісної характеристики якості роботи міського
методичного об’єднання вчителів історії та правознавства було використано методику створення базової кваліметричної
моделі діяльності ММО. Ці підходи описані в роботах Г.Єльнікової, В.Лунячека та
ін. Базова модель, яка була використана, належить О.О.Байназаровій (завідувач
Центру моніторингу якості освіти Харківського обласного науково-методичного
інституту безперервної освіти) та
Д.А.Байназарову [6]. Автори призначали її для вимірювання діяльності
методичного об’єднання вчителів географії, але, на нашу думку, вона є досить
універсальною. Оскільки подібний метод оцінювання діяльності в практиці
ММО міста було здійснено вперше, перелік
параметрів і факторів не було змінено (авторами запропоновано 4 параметри:
планування роботи, організація масової роботи з учнями, колективна та
індивідуальна робота з вчителями, - та 19 факторів). На етапі опробування методисти
ММК й члени ММО вчителів історії міста визначили власні показники вагомості кожного з них за
методом Дельфи (докладно описаний Г.Єльніковою). Доопрацювання кваліметричної
моделі стане предметом діяльності проблемної групи педагогів - членів ММО в новому
навчальному році.
Оцінювання
роботи ММО здійснювалося в частках від
одиниці, відповідно до рівня його діяльності:
·
оптимальний
рівень – 1,00;
·
достатній
– 0,75;
·
середній
– 0,50;
·
низький
– 0,25,
·
напрям
роботи відсутній – 0.
Для об’єктивності результату оцінювання експертизу за
моделлю здійснювали завідувач міським методичним кабінетом; методист з предмету;
керівник ММО; вчитель НВК «Ліцей – СЗОШ № 10», спеціаліст вищої категорії, старший
вчитель.
Дану
модель запропонували також для оцінки діяльності шкільних методичних об’єднань
вчителів історії та правознавства та інших предметів. На рівні навчального закладу експертну
оцінку давали заступник директора, який курує даний напрям, керівник шкільного
МО, вчитель вищої категорії. За відгуками управлінців навчальних закладів,
модель дозволяє в системі відслідковувати результативність за основними
напрямами роботи методичного об’єднання, може стати підґрунтям для формування
перспективних і поточних планів роботи методичних структур.
На
сьогодні є зрозумілим, що проводити оперативне та системне оцінювання
діяльності методичних об’єднань учителів-предметників за запропонованою
методикою без використання інформаційно-комунікаційних технологій є неможливим.
Представлена модель була створена в редакторі Excel, де потім відбулося
автоматичне обраховування результатів та побудова діаграм (Таблиця 1).
Таблиця 1
Кваліметрична модель діяльності міського методичного
об’єднання вчителів історії та правознавства м. Марганця
(фрагмент)
|
параметр
|
вагомість -М
|
фактор - Ф
|
вагомість - m
|
коефіцієнт відповідності -К
|
значення коефіцієнта відповідності
|
часткова оцінка факторів
|
частвкова оцінка параметрів
|
|
1. Планування роботи ММО
|
0,4
|
1. Відповідність вимогам до
планування (актуальність обраної теми, посилання на нормативні документи)
|
0,13
|
К1
|
|
0
|
0
|
|
|
|
2. Охоплення усіх напрямів
роботи
|
0,11
|
К2
|
|
0
|
|
|
|
|
3. Аналіз діяльності за
минулий рік
|
0,27
|
К3
|
|
0
|
|
|
|
|
4. Діагностична основа
планування
|
0,29
|
К4
|
|
0
|
|
|
|
|
5. Оптимальний вибір змісту та
форм НМР
|
0,2
|
К5
|
|
0
|
|
|
|
|
|
|
|
|
0
|
|
|
2. Організація масової роботи з учнями
|
0,12
|
6. Організація та проведення
олімпіад
|
0,25
|
К6
|
|
0
|
0
|
|
|
|
7. Організація та проведення
конкурсів, турнірів з предмета
|
0,39
|
К7
|
|
0
|
|
|
|
|
8. Організація та
проведення міжшкільних (міжкласних)
заходів
|
0,36
|
К8
|
|
0
|
|
Немає коментарів:
Дописати коментар