Вивчення історії в школі

            

Формування
громадянської компетентності учнів

на
уроках суспільних дисциплін

Поняття «компетентність» унаш час органічно увійшло в педагогічний обіг, і науковці  намагаються
дати визначення освітніх та життєвих компетентностей.

Громадянську компетентність дослідники відносять до ключових. Ключова компетентність є об’єктивною категорією, що фіксує певний рівень розвитку в особистості суспільно визнаного комплексу знань,умінь,навичок, ставлень, орієнтацій. Відтак і громадянську компетентність учня ми будемо розуміти як сукупність освітніх елементів,що складається із сукупності знань,умінь,навичок, переживань, емоційно-ціннісних орієнтацій. Переконань особистості, які допомагають людині усвідомити своє місце в суспільстві, обов’язок і відповідальність перед співвітчизниками, Батьківщиною і державою. Громадянська компетентність є інтегрованою характеристикою особистості, яка включає й певний рівень психологічної готовності до активного суспільного життя – громадянськість.Громадянська компетентність в усіх своїх компонентах (ціннісному, діяльнісному та процесуальному) може формуватись на уроках суспільних дисциплін. Спираючись на висновки  О.Пометун, зауважимо, що реалізація ціннісного компонента відбувається переважно через зміст освіти шляхом відбору й структурування навчального матеріалу курсу, який  забезпечує умови формування демократичних цінностей, орієнтацій, сприйняття ідеалів демократії, вироблення ставлень і мотивів діяльності, які є складовими громадянської позиції.

Діяльнісний блок громадянської компетентності передбачає формування мотивованої активності, тобто суб’єктної особи, яка:

*виявляє суспільну
активність (в громадянських організаціях, самоврядуванні тощо);

* бере участь у соціальному
проектуванні;

* виступає  розробником
соціального проекту ;  є учасником соціального проекту;

* досліджує соціальні
проблеми.

Постановка завдань формування громадянської компетентності учнів передбачає, що в переліку
освітніх результатів кожного уроку мають бути сформульовані , крім суто навчальних , ще й такі, що спрямовані на розв’язання завдання:Передбачати засвоєння учнями громадянознавчих знань;

- передбачати певний рівень розвитку громадянських
умінь і навичок;

-передбачати формування
позитивного ставлення учнів до  явищ і процесів, пов’язаних з демократичною державою, громадянським суспільством тощо.

Ефективний розвиток діяльнісно-процесуального компонента громадянської компетентності
передбачає залучення учня до активної навчальної діяльності, що супроводжується внутрішньою розумовою активністю. Паралельно з освоєнням діяльності учень формує свою систему  цінностей,підтримувану соціумом . З пасивного споживача знань учень повинен стати активним суб’єктом освітньої діяльності,що  забезпечує послідовну та ефективну реалізацію компетентісного підходу.

  Одним із сучасних шляхів організації активної пізнавальної діяльності учнів є інноваційні технології навчання, які дають можливість, реалізовуючи компетентнісний підхід через активну різноманітну діяльність учнів у проблемних  ситуаціях, формувати активні  громадянські  уміння  і навички. У такому випадку результат навчання полягає вже не в передачі учням інформації  змісту, а в
формуванні готовності діяти в житті з  позицій правосвідомості  та громадянської  відповідальності. Різноманітні інноваційні технології (лекції, круглі столи та ін.) відіграють важливу роль у формуванні
діяльнісно  - процесуального компонента на  уроках суспільних дисциплін та сприяють розвитку компонентів громадянської компетентності.  Таким чином, нами визначено, що системне, тобто з уроку в урок, формування компонентів громадянської компетентності  на уроках суспільних дисциплін передбачає дотримання таких методичних умов: Результати навчання на кожному уроці  повинні бути зорієнтовані на формування громадянської компетентності; у навчальному змісті предмета  мають бути акцентовані за допомогою відповідних завдань і засобів навчання громадянознавчі  знання, громадянські  цінності, уміння і навички учнів; організація навчального процесу повинна забезпечувати постійну активну  позицію учнів навчанні через системне  запровадження інноваційних технологій .У цьому контексті було визначено принципові вимоги до діяльності вчителя, адже, готуючись до  уроку ,   вчитель  має  визначити : Як сформулювати очікуваний  результат уроку в залежності  від  того , який  компонент громадянської компетентності  та як саме має  формуватися  на  матеріалі  даного уроку в   зв’язку  з  його  темою  і  змістом; які   пізнавальні  завдання , проблемні питання   та  ситуації  допоможуть акцентувати громадянознавчий зміст  уроку    та  спрямувати необхідну  діяльність  учнів; які  засоби навчання, технології , або  методи будуть ефективними для  досягнення цього  результату.  Нарешті ,  процесуальний компонент, за  О. Пометун, - це здатність учня мислити  критично  й незалежно , вдаватися  до способів діяльності та  та використовувати моделі  поведінки, що  відповідають інтересам самореалізації : робити  свій вибір ,  застосовувати демократичні  технології   поняття  й  виконання індивідуальних і  колективних  рішень, технології розв’язання  проблем  суспільного  життя як  окремого громадянина ,  так  і  школи , місцевої  громади, держави.   Процесуальний компонент  виявляється  зовні  через  уміння. Може виникнути запитання: «Чому вміння наведені  саме в  процесуальному компоненті громадянської  компетентності, а не  в діяльнісному?» Таке  твердження базується  на  тому висновку,  що  вміння зазвичай  співвідносять   із засвоєним  знанням,  яке надалі  отримує  деякі операціональні   характеристики,  виявляючись  у формі   правильно  виконуваної  дії. 

До   даного компонента  можна  віднести :  вміння отримувати  та аналізувати  інформацію  щодо  соціальних  явищ і процесів   із  широкого   кола  джерел; критичне мислення  ;  виявлення  соціальних  проблем  ; вміння  формулювати  обґрунтовану  думку  щодо суспільних  проблем;  вміння визначати  стереотипи мислення ; вміння  працювати  в  групі  на засадах співробітництва. Процесуальний компонент може  бути реалізований через зміну  пріоритетів навчального  процесу : спочатку -  людина, особистість, культура, а потім – держава, суспільство,  посилення уваги  до розвитку  в дитини  вмінь самоорганізації, самоуправління , здатності до  критичного  мислення. Його  реалізація  можлива шляхом  діяльності  на  уроках суспільних  дисциплін з  апробацією  отриманих  навичок  щодо шкільного самоврядування та  громадської  діяльності  в межах дитячих  і  молодіжних організацій. Аналіз програм навчальних  предметів «Історії  України», « Всесвітньої історії», « Основ   правознавства», курсу « Людина  і світ» свідчать  , що їхній зміст в основному  співпадає з державним стандартом  освіти  і  дозволяє   вирішити завдання з  формуванням   громадянської компетентності  учнів. Зауважимо,що громадянознавчий зміст   в  основному  включений  до предметів  освітньої  галузі  «Суспільствознавство», зокрема   це  такі  предмети як  « Історія України», «Всесвітня  історія»,«Правознавство»,«Основи  правознавства»,  «Людина  і  світ», « Основифілософії». Сукупність  цих  предметів значною  мірою розв’язує завдання виховання  компетентного громадянина 
 Наприклад,   формування громадянської компетентності  на уроці  історії  України  в  10  класі.
Предмет:Історія  України  (10 клас)
Тема: Початок Української  революції  (весна-літо 1917 р.)
Проблема ГО: національні,європейські та  загальнолюдські  цінності.

Ключові питання: Як   зміни  у  повсякденному  житті населення  українських  земель  у  тилу  та
на  фронті  вплинули  на  їх  ціннісні орієнтації?  Які  демократичні,  національні цінності,  зафіксовані в  І  Універсалі  Центральної Ради?  З  якими з  них  ви  погоджуєтесь сьогодні?  Чому? Завдання уроку/очікувані результати Після цього учні зможуть:

*визначати причини революції  в Україні;

*пояснювати,яким чином  виникла УЦР, яким був її склад, які  демократичні. національні цінності
були  зафіксовані в  її  політичній  програмі на початку діяльності  та  які причини обумовили їх  виникнення;

* характеризувати основні  політичні сили в Україні цього періоду й  їх цілі. Ставлення різних соціальних  верств населення до політичної  еліти України на початку  революції ( весна – літо 1917 р.);

*висловлювати власне ставлення до цінностей, зафіксованих в І Універсалі Центральної ради,
порівнюючи їх із сучасними  цінностями  українського суспільства.

Після напрацювання результатів уроку вчитель може переходити до продумування методів навчання і  підбору засобів: текстів, кінофрагментів,фотографій  та ін.. Плануючи роботу з учнями, учитель орієнтується на розвиток критичного мислення старшокласників,їхні вміння і навички щодо самостійної роботи. Уроки - шкільні  лекції,семінари,конференції, диспути, практикуми, міжпредметні
уроки-повинні посісти в навчальному процесі пріоритетне місце,спонукати учнів до самостійного аналізу ситуацій і їх критичної  оцінки, пошуку компромісних рішень. На наш погляд, буде доцільним проводити конференції старшокласників за темами,які сприяють і розвитку критичного мислення,і формуванню громадянської  компетентності,

Урок  "Історія України", 8 кл.

Тема: Слобожанщина та Запорізька Січ

Очікувальні результати:

•         Сформувати поняття «слобода», «Слобожанщина», «займанщина», « колонізація» і вміння їх застосовувати;

•         Характеризувати адміністративно-територіальний устрій, господарське та повсякденне життя запорозьких земель та Слобожанщини;

•         Порівнювати устрій Запорожжя, Слобожанщини та Лівобережної Гетьманщини;

•         Розвивати вміння самостійної роботи з текстом підручника, історичною картою, документами та джерелами;

•         Складати характеристику історичної особи.

І. Організаційний момент.

ІІ.Актуалізація опорих знань.(5хв.)

1.Коли та за яких обставин утворилась Українська козацька держава – Гетьманщина? Яку назву вона мала у 1649 році? Яку територію займала? Назвіть її столицю? Особливості адміністративного та державного устрою?

2.Андрусівський договір 1667р. ( умови).

3.Вічний мир1686р ( умови).

ІІІ.Вивчення нового матеріалу.(5-6хв.)

•         Опрацювати п.1 параграфа 26, карта с.150

•         Як відбувалося заселення Слобожанщини?

•         Пояснити поняття поняття «слобода», «Слобожанщина», «займанщина», « колонізація».

•         Групова робота. Скласти схеми та порівняти « Особливості адміністративно-територіального устрою та системи органів влади»( 10хв.)

1гр. Лівобережної Гетьманщини

2гр. Запорізької Січі

3гр.Слобідської України.

? Спільне, відмінне, висновки

•         Чортомлицька Січ 1652-1709 рр. (3хв.)

І.Сірко ( ? бл.1610 - 1680р.)

1675р.- похід І.Сірка у Крим,форсування Сивашу

•         Презентація «І.Сірко» або фрагмент відео (6хв.)

? Чому І.Сірко зажив слави найвідомішого кошового отамана за всю історію Запорізької Січі.(3хв.)

Дом. завд.: опрацювати параграф 26, підготуватися до практичної роботи з теми : «Роль Запорожжя в історії Української держави другої пол.17 ст.», «Історичний портрет І.Сірка»

Рефлексія:

-Чим запамятався урок?

-Оцінки.

Історія України 11 кл.

Перевірка знань з тем « Україна в роки Другої світової війни 1939-1945рр.» та 
« Україна в перші післявоєнні роки 
1945- п.50-х рр.»

                     

                               Відповіді на питання 1-4     1 бал ( всього 4 бали)

1.Коли визволено Київ від німецьких загарбників

     А   6 листопада 1941р.

     Б    січень 1942 р.

     В    6 листопада 1943р.

     Г    6 листопада 1944 р.

2        Коли відбулася Східно-Карпатська військова операція, яка завершила визволення території України

     А  8 квітня – 12 травня 1944 р.

     Б  13 липня – 23 серпня 1944 р.

     В   20-29 серпня 1944 р.

     Г   8 вересня -28 жовтня 1944 р.

3        Вкажіть,  коли  в основному завершився перехід  промисловості на випуск мирної продукції

     А    кінець 1945 р.

     Б     кінець 1946 р.

     В    кінець 1947 р.

     Г     кінець 1948 р.

4        Яка з названих подій не пов’зана з іншими:

          А  польсько – радянський договір щодо кордонів УРСР;

          Б  чеословацько – радянський договір щодо кордонів УРСР;

          В  руминсько – радянський договір щодо кордонів УРСР:

          Г  договір між Україною, Росією та США щодо ядерного роззброєння

Відповіді на питання 5-6    3  бали по 1,5 за кожне  ( всього 7 балів)

5        Установіть відповідність між датами та подіями:

1) квітень 1945 р.                      А IV п’ятирічка

2) 1945 – 1950 рр.                     Б  голод в Україні

3) 1946 – 1947 рр.                     В польсько – радянський договір щодо                      

4) 6 листопада 1943р.                  кордонів України

                                                    Г) звільнення Києва

                                                         Д) Україна стає співзасновницею ООН.

      

6        Установіть послідовність названих подій:

А  саморозпуск УГКЦ;

Б  операція Вісла;

В  Україна стає співзасновницею  ООН на конференції у Сан-Франциско;

Г  загибель Р.Шухевича.

        Відповідь на питання 7    2  бали ( всього 9 балів)

7.Поясніть поняття:

Голокост –

Рух опору-

        Відповідь на питання 8   3  бали ( всього 12  балів)

8.Складіть план відповіді на питання:

« Розвиток культури України і становище української інтелігенції у повоєнні роки»

 День Собо́рності : погляд в історію

Історико-інформаційна година для учнів 6-11 класів

Мета заходу:

·        ознайомити учнів з історією проголошення Дня Соборності

·        ( Акт злуки ЗУНР та УНР);

·        розкрити історичне значення та актуальність соборності (возз’єднання ) українських земель;

·        національно- патріотичне виховання.

Запрошені: голова міського осередку козацької громади Вадим Короп.

Обладнання: книжкова виставка « З історії державотворення України»; мультимедійний екран.

Місце проведення: конференц зала школи.

План заходу:

1.День Соборності: погляд в історію.

Виступ історика та бібліотекаря школи Дровникової Л.М.

2.Перегляд відео ролика «День Соборності».

3.Виступ голови міського осередку козацької громади Вадима Коропа.

4. « З Україною в серці» (авторські вірші учнів школи).

       

          1. ДЕНЬ СОБОРНОСТІ — свято України, яке відзначають щороку 22 січня в день проголошення Акту возз'єднання Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки, що відбулося в 1919 році.

Офіційно в Україні День соборності відзначають з 1999 року.

          Свято встановлено в Україні «…враховуючи велике політичне та історичне значення об'єднання Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки для утворення єдиної (соборної) української держави…» згідно з Указом Президента України «Про День соборності України» від 21 січня 1999 року № 42/99.

        У цей день також прийнято згадувати іншу подію, яка відбулась рівно на рік раніше 22 січня 1918 р. – прийняття  IV Універсалу УЦР, яким проголошувалася повна незалежність УНР.

       Деякий час, з 30 грудня 2011 року, указом на той час Президента України Віктора Януковича  День соборності на офіційному рівні було скасовано і натомість встановлено «День Соборності та Свободи України».

-7-

         Однак 13 листопада 2014 року указом Президента України Петра Порошенка свято було відновлен^].

          Проголошення злуки

          Проголошення злуки було призначено на 12:00 годину 22 січня 1919 року, тобто першу річницю проголошення четвертого універсалу про повну незалежність України.

22 січня було проголошено всенародним і державним святом. День видався погідний та гарний, з легким морозом. Київ був прикрашений національними синьо-жовтими прапорами, гербами. О 9:00 годині ранку в усіх церквах відправляли богослужіння.

          Головні урочистості проголошення злуки проходили на Софійській площі. При вході з вулиці Володимирської на Софійську площу було зведено тріумфальну арку, прикрашену старовинними гербами. Рівно о 12:00 годині розпочалася урочиста церемонія проголошення Акта злуки. На масовому вічі посол Західноукраїнської Народної Республіки Л. Цегельський передав грамоту Національної Ради «Про об'єднання Західноукраїнської Народної Республіки з Великою Східною Україною» голові Директорії Володимиру Винниченку.

         Член Директорії Федір Швець урочисто зачитав Універсал Директорії:

«…Віднині во єдино зливаються століттями відірвані одна від одної частини єдиної України — Галичина, Буковина, Закарпаття і Наддніпрянська Україна. Здійснилися віковічні мрії, для яких жили і за які вмирали найкращі сини України. Віднині є тільки одна незалежна Українська Народна республіка. Віднині український народ увільнений могутнім поривом своїх власних сил, має змогу об'єднати всі зусилля своїх синів для створення нероздільної, незалежної української держави, на добро і щастя українського народу.»

        Після урочистого проголошення злуки на Софійській площі відбувся молебень, а потім — військовий парад під керівництвом полковника Івана Чмоли. Приймав парад полковник Євген Коновалець.

         22 січня 1919 р. у Києві на Софійській площі відбулися урочисті збори, на яких був проголошений Акт Злуки (об'єднання) українських земель, засвідчений Універсалом про об'єднання УНР і ЗУНР в єдину Велику Україну. Ним стверджувалось об'єднання двох тодішніх держав, що постали на уламках Російської і Австро-Угорської імперій в єдину соборну Українську державу, яка відтоді ставала гарантом загальнонаціональних інтересів українців. Століттями розірваний український народ визволився з неволі і возз'єднався на своїй землі в єдиній Українській державі.

        Акт Злуки був глибоко детермінований історично і спирався на споконвічну мрію українського народу про незалежну, соборну національну державу.

-8-

        Він став могутнім виявом волі українців до етнічної й територіальної консолідації, свідченням їх самовизначення, становлення політичної нації. Уперше за 600 років

він став реальним кроком до об'єднання українських земель, що вплинув на подальші національно-політичні процеси в Україні.

          Наступного дня, 23 січня, розпочався Трудовий конгрес України, який мав виконувати функцію всеукраїнського парламенту. Акт злуки було затверджено вищим законодавчим органом України. На основі цих рішень Західноукраїнська Народна Республіка перейменовувалась у Західну область УНР (ЗО УНР). Єдиним державним гербом став тризуб замість раніше затвердженого для ЗУНР золотого лева на голубому полотні. У той же час злиття урядів, армій, законодавчих органів УНР та ЗУНР відклали до скликання Установчих Зборів об'єднаної України, як це й передбачалося ухвалою Української Національної Ради від 3 січня.

2.Перегляд відео ролика «День Соборності».

3.Виступ голови міського осередку козацької громади Вадима Коропа.

4. « З Україною в серці». Читання учнями школи авторських віршів з національно-патріотичної тематики.

Незламна Україна

Я просто хлопчик дванадцяти років

Роблю в життя великі кроки.

Україні я служу, її дуже я ціню.

Україна в серці в нас,

Це казав навіть Тарас.

Він так Україну любив,

Що півжиття в неволі просидів,

Тяжке життя, якого я не знаю,

Бути такими ж як він усіх закликаю!

А як там Друга Світова,

Задали німцям жару? Да!

Чотири роки терпіли,

І ось набралися ми сили,

Погнали з нашої землі…

Через це ми всі повстали,

Бо український дух єдиний

Є у кожної людини.

І будемо ми йти, до тої висоти,

І не зупинить нас ніщо,

А ми зупиним будь-кого!!!

                                             Березень, 2015

                                               Лавриненко Денис, учень 7-Б класу.

-9-

Я люблю!

Я люблю тебе, країно!

Моя, ти рідна, Україно!

Хоч синів своїх втрачаєш,

Але завжди пам’ятаєш,

Як страждала ти, кохана,

Скільки горя ти зазнала.

Тебе не зраджу я ніколи,

Ти життя моє, як світ навколо!!!

Кожен це має пам’ятати

І рідну землю шанувати!

                         

                                    Вересень, 2015 р.

                        Нощенко Юлія, учениця 6-Б класу.

Україна – моя родина!

Люблю Україну, як родину свою,

Віддам усе, щоб зберегти країну мою!

Там, десь на сході, хлопці страждають,

А рідні жінки їх удома чекають…

Не буде війни! Не буде страждань!

Іди, горе, вдаль!

Землі українські будуть знову цвісти,

А доля України буде кожному щастя нести!

                    Травень , 2015р.

                  Сердюк Софія, учениця 6-Б класу.